Тернопільська область

Яцюта Валерій Павлович

Народився 14 квітня 1941 р. на Черкащині.

Освіта вища. Після закінчення Тернопільської СШ № 3 вступив до медичного інституту, котрий закінчив у 1963 р.

Згідно призначення, працював в Казахстані, в Джетигаринській районній лікарні на посаді лікаря-хірурга. Починаючи з 1966 р. працює у Тернополі.

З 1988 р. - головний лікар Тернопільської міської комунальної лікарні № 3.

"Лікар - це покликання, професія, яка стала сенсом життя. Допомога хворому, вдало здійснена операція переживається ще напередодні її здійснення, продумується кожний крок, обирається найбільш вдалий варіант.

Світ розвивається, розвивається й медицина. Винаходяться нові, ефективніші методи лікування, нові лікувальні препарати, - і з усім цим лікар повинен бути обізнаний. Саме тому у лікарні, котру я очолюю, велика увага приділяється підвищенню фахового рівня лікарів. Ми прагнемо застосовувати усі найефективніші методи лікування - хочемо, щоб хворий отримав необхідне кваліфіковане лікування тут, у Тернополі.

Лікар повинен йти в ногу з часом, ніколи не зупинятися на досягнутому. А тому наполегливість та прагнення вдосконалення я найбільш ціную в людях, зокрема у своїх молодих колегах. Приємно робити свою справу, коли поряд однодумці. У мене прекрасній колектив, згуртована команда, усі операції, що ми проводимо, обговорюємо разом, ділимося думками, вказуємо на удачі та недоліки. Найбільша наша удача на сьогоднішній день - це проведення операцій з ендопротезування.

Кажуть, що та людина щаслива, котра з радістю йде на роботу і з радістю повертається додому. Робота - це, напевно, найбільша частина життя кожної людини. Проте я переконаний, що свою справу можна робити добре лише тоді, коли ти впевнений, що вдома в тебе злагода і затишок, коли після важкого, часом виснажливого робочого дня ти з радістю повертаєшся додому, де тебе зустрічає твоя родина. В мене сім'я невелика - дружина Олександра та донька Маріанна. Весь вільний час, всі свята ми проводимо разом. У нас завжди е про що поговорити, багато спільних інтересів. Вони діляться зі мною своїми проблемами та завжди готові вислухати те, що турбує мене. Ми підтримуємо один одного, разом радіємо успіхам, разом переживаємо невдачі.

Я переконаний у тому, що наполегливість та відданість поставленій меті - запорука успіху. Не можна нарікати на обставини, підкорятися їм. Коли ти впевнений у собі, у необхідності справи, яку робиш, а поряд - надійні колеги та однодумці - то все вдаватиметься, буде корисним для людей, а це - найважливіше".